Наполеглива праця викладачв, невпинно зростаюч потреби регону в спецалстах, зацкавленсть та допомога з боку мсцевих органв влади створили сприятлив умови
Протягом двох перших рокв загальнотехнчний факультет зазнавав значних труднощв щодо реалзац навчальних планв, адже вн не мав свого навчального корпусу, лабораторй та кабнетв. Заняття проводилися у примщеннях педагогчного та сльськогосподарського нститутв, автошляхового технкуму та технкуму механчно обробки деревини, лабораторне обладнання яких неповною мрою задовольняло вимоги навчальних програм з дисциплн. Ситуаця значно покращилась, коли за сприянням Житомирського облвиконкому 17.02.1962 р. Житомирським педнститутом факультету було передано на умовах оренди 31 аудиторю загальною площею до 3000 кв. м на вул. Пушкнськй, 42. З цього пероду весь колектив факультету почина створювати власну навчально-виробничу базу: обладнуються аудитор, закуповуються необхдн матерали, прилади, верстати, започатковуються перш лаборатор: опору матералв, теплотехнки, металознавства, фзики, хм. Подальшому покращенню змсту та методв навчання сприяло створення 2.04.1962 р. перших кафедр факультету: кафедри загальнонаукових дисциплн завдувач кафедри доц. Нено Е.С. та кафедри загальнонженерних дисциплн завдувач кафедри, к.т.н. Кузьменко В.К. З метою покращення рвня пдготовки абтурнтв у 1962 р. були започаткован пдготовч курси, що давало змогу вступникам отримати мцн знання з фундаментальних наук для подальшого успшного навчання за обраними спецальностями. Першим, хто розпочинав довузвську пдготовку, був випускник Льввського унверситету А.А. Хоменко нин старший викладач кафедри фзики унверситету.
Враховуючи потреби регону в нженерних кадрах та вддаючи належне досягненням факультету Мнстерством вищо та середньо освти УРСР на 1961 рк було встановлено план прийому 200 чол. за 11 групами спецальностей, де превалювали: "Енергетика" 34 чол.; "Машинобудування та приладобудування" 50 чол.; "Радотехнка та зв'язок" 25 чол. та "Будвництво" 25 чол.
Завдяки самовдданй прац всього колективу викладачв та спвробтникв створювався мдж факультету як вищого навчального закладу, що забезпечу високий рвень пдготовки фахвцв. Про високу вимогливсть щодо рвня пдготовки свдчить перевдний наказ за 1961 р., за яким станом на 30.06.61 р. лише 156 студентв (з 300) повнстю виконали навчальний план.
З метою отримання практичних навичок з загальнонженерних дисциплн для проведення лабораторних робт використовувалась база промислових пдпримств м. Житомира. Так, на завод "Автозапчастина" металург цього пдпримства М.О. Кулиба проводив лабораторно-практичн заняття з базово дисциплни "Технологя металв".
Неоцненну допомогу в органзац навчально, методично та науково роботи постйно надавали провдн спецалсти з кафедр КП¶ та його пдроздлв управлння. Професори М.П. Калабухов (фзика) та Г.С. Писаренко (опр матералв); доценти: Мацевитий, Сохненко, Володимирський, та Пдвольський, крм читання лекцй студентам, проводили методичн семнари з викладачами кафедр, вдвдували заняття та нш органзацйн заходи. Працвники навчального вддлу Мотузко ¶.Ф. та Зотова Н.Г. надавали допомогу з планування навчального процесу.
Загальнотехнчний факультет почав працювати з вересня 1960 р. Згдно з наказами ректора Кивського полтехнчного нституту 444 вд 31.08.1960 р., 454 вд 3.09. 1960 р. та 471 вд 10.09.1960 р. на ¶-ий курс факультету було зараховано 314 чоловк, серед яких: Грнберг ¶.П. нин доктор технчних наук, професор, лауреат прем М. Островського; Ющенко В.Т. донедавна кервник регонального НТО "Машпром". Шляхом переводв з нших вищих навчальних закладв було сформовано контингент ¶¶-го курсу в клькост 122 чол. та ¶¶¶-го курсу 25 чол. Невеличкий колектив викладачв-ентузаств взяв на себе органзацю та проведення навчального процесу. Першими були Кузьменко В.К., Бондарець М.¶., Вахбрейт 3.Д., ¶льчук Л.Г., Кузнцова Н.В., Пирг Г.Г., Ячнцин В.Г., Хоменко А.А., Тихонович ¶.ґ., Чубинський В.Д. Згодом до ц когорти влились Михайленко Р.А., Ейнгорн Л.Н., Кулиба М.О., Рогач Г.С, Тонюк М.¶., Горностай В.¶., Уставщикова О.А. Кроптку повсякденну роботу проводила адмнстративна група у склад: методиста Калнно М.М., секретарв Ольхович Л.А., Ярово ґ.К. та Нктово В.¶., бблотекаря Довженко Н.¶. та коменданта Загриво ґ.К.
Одним з нових вищих навчальних закладв, що створювалися згдно з Розпорядженням Ради Мнстрв Украни, ста загальнотехнчний факультет Кивського полтехнчного нституту в м. Житомир. У зв'язку з створенням загально технчного факультету ршенням Житомирський облвиконком вд 6 червня 1960 р. було ухвалено органзувати роботу новоствореного факультету на баз навчальних примщень Житомирського педагогчного нституту м. ¶.Франка. Факультету тод було видлено п'ять аудиторй у навчальному корпус по вулиц Пушкнськй, 42. ¶з цих аудиторй лише одна, площею в 20 кв. м, повнстю знаходилась у розпорядженн факультету. Першим деканом факультету був призначений кандидат економчних наук, доцент Анашкн Василь ¶ванович.
Василь ¶ванович Анашкн
Кнець 50-х початок 60-х рр. у колишньому Радянському Союз вдзначився швидким розвитком промисловост, вдкриттям нових пдпримств з сучасним технологчним устаткуванням, що, в свою чергу, вимагало значного збльшення обсягв пдготовки нженерних кадрв. Це великою мрою стосувалося й Украни, де промисловий розвиток вдбувався прискореними темпами. Щодо Житомирщини, то саме в цей перод почали працювати пдпримства союзного пдпорядкування: "Електровимрювач", "Щитавтоматика" (в подальшому "Промавтоматика"), "Завод верстатв-автоматв"; реконструювались стар заводи та фабрики. Для подолання дефциту нженерних кадрв Мнстерство вищо та середньо освти УРСР 11 березня 1960 р. видало наказ 84 "Про органзацю загальнотехнчних факультетв" у республц. Розпорядження Ради Мнстрв УРСР вд 11 травня 1960 р. зобов'язувало мсцев органи влади створити необхдн умови для пдготовки нженерних кадрв на баз вечрньо та заочно освти. На загальнотехнчн факультети покладалась органзаця навчального процесу за заочною формою навчання на першому етап (¶ ¶¶¶ курси) з загальнонаукових та загальнонженерних дисциплн та за вечрньою формою з закнченим циклом навчання. Продовження навчання на другому етап (IV VI курси) вдбувалось в нших навчальних закладах СРСР згдно з цльовим переводом вдповдно до обраних спецальностей. Створення позабазових пдроздлв як складових провдних вищих навчальних закладв гарантувало високу яксть пдготовки фахвцв та проведення наукових дослджень, сприяло виршенню багатьох соцальних проблем на мсцевому та регональному рвнях.
ЗАГАЛЬНОТЕХН¶ЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КП¶
¶сторя унверситету
¶сторя унверситету
ЖитомирськийДержавнийтехнологчнийунверситет
Житомирський державний технологiчний унверситет
Комментариев нет:
Отправить комментарий